Поезія і не поезія: де межа? Стилістичні особливості сучасної української поезії

Анотація

Сучасної поезії значно більше, ніж якісної літературної критики про неї. Закрадається думка, що навіть в «акул пера» не завжди вистачає сміливості написати щось ґрунтовне про творчість молодих поетів третього тисячоліття. А в оцінках тих, хто наважився це зробити, час від часу проглядається несподіваний підтекст: здається, що критик не стільки об’єктивно аналізує художній матеріал, скільки намагається толерантно виправдати «сміливі експерименти поета», які йому самому не зовсім до душі.
Можливо, саме тому в розміщених в інтернеті добірках текстів, які мають на меті ознайомити широкого читача з новими поетичними іменами, а також на популярних українських поетичних веб-сайтах («OnlyArt», «Сучасна українська поезія», «Клуб поезії», «Поетичні майстерні», «Проба пера», «Poetree» та ін.) упорядники художнього матеріалу зазвичай обмежуються максимально коротким, ніби зробленим «на ходу» представленням автора, в якому акцентують увагу на оригінальності його світобачення, але здебільшого уникають коментарів щодо художньої сторони твору — тобто того, що власне робить текст поезією.